Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — роздільна шосейна гонка (жінки)
Роздільна шосейна гонка (жінки) на XXXII Олімпійських іграх | ||||||||||
Місце проведення | Автодром Фудзі | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дати | 28 липня 2021 | |||||||||
Учасників | 26 з 21 країн | |||||||||
Призери | ||||||||||
| ||||||||||
← 2016 | 2024 → |
Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Трекові гонки | |||||
Командне переслідування | чоловіки | жінки | |||
Спринт | чоловіки | жінки | |||
Командний спринт | чоловіки | жінки | |||
Кейрін | чоловіки | жінки | |||
Медісон | чоловіки | жінки | |||
Омніум | чоловіки | жінки | |||
Шосейні гонки | |||||
Групова гонка | чоловіки | жінки | |||
Роздільна гонка | чоловіки | жінки | |||
Маунтінбайк | |||||
Крос-кантрі | чоловіки | жінки | |||
BMX | |||||
BMX-гонки | чоловіки | жінки | |||
BMX-фрістайл | чоловіки | жінки | |||
Кваліфікація |
Гонка з роздільним стартом серед жінок на літніх Олімпійських іграх 2020 відбулася 28 липня 2021 року на Автодромі Фудзі в Токіо[1]. Змагалися 26 велосипедисток з 21 країни[2].
Це буде сьома поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на кожній літній Олімпіаді починаючи з 1996 року. Чинна олімпійська чемпіонка - американка Крістін Армстронг, а чинна чемпіонка світу - Анна ван дер Брегген з Нідерландів.
Національний олімпійський комітет (НОК) міг надіслати для участі у гонці з роздільним стартом щонайбільше двох велосипедисток. Всі квоти одержує НОК, який сам обирає велосипедисток, що змагаються. Квоти в гонці з роздільним стартом не дозволяли НОК надсилати додаткових велосипедисток; НОК уже повинні були мати квоти в груповій гонці, щоб заробити квоти в гонці з роздільним стартом. Загалом для участі в гонці було виділено 25 квот. З них перші 15 розподілено за світовим рейтингом, але з додатковим обмеженням - 1 місце на НОК, і вимогою, щоб кожен континент мав принаймні 1 квоту. Ще 10 місць розподілено за підсумками Чемпіонату світу 2019 року, знову ж таки з обмеженням - 1 місце на НОК. НОК міг одержати 2 місця, якщо його спортсменки кваліфікувались обома способами; 5 квот на чемпіонаті світу завоювали НОК, які вже мали квоту за рейтингом. Одну додаткову квоту одержала учасниця Олімпійської команди біженців Масома Алі Зада[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до 22 жовтня 2019 року, то пандемія COVID-19 на неї не вплинула.
Гонка з роздільним стартом - це гонка на час. Велосипедистки стартують через встановлені проміжки часу. Траса має вигляд 22,1-кілометрового кола, що починається на Автодромі Фудзі, утворює петлю навколишніми шляхами, а потім повертається на Автодром. Жінки пройдуть це коло один раз. Сумарне підняття становить приблизно 423 метри[3][4].
Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня[5].
З | Попередні заїзди | ЧФ | Чвертьфінали | ПФ | Півфінали | Ф | Фінали |
Дисципліна↓/Дата → | 24 лип | 25 лип | 26 лип | 27 лип | 28 лип | 29 лип | 30 лип | 31 лип | 1 сер | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Шосейні гонки | ||||||||||
роздільна шосейна гонка (жінки) | Ф |
Місце | # | Велогонщиця | Країна | Час | Diff. |
---|---|---|---|---|---|
6 | Аннемік ван Влейтен | Нідерланди (NED) | 30:13.49 | ||
3 | Марлен Ройссер | Швейцарія (SUI) | 31:09.96 | + 56.47 | |
1 | Анна ван дер Брегген | Нідерланди (NED) | 31:15.12 | + 1:01.63 | |
4 | 5 | Ґрейс Бравн | Австралія (AUS) | 31:22.22 | + 1:08.73 |
5 | 7 | Амбер Небен | США (USA) | 31:26.13 | + 1:12.64 |
6 | 4 | Ліза Бреннауер | Німеччина (GER) | 32:10.71 | + 1:57.22 |
7 | 2 | Хлоя Дагерт | США (USA) | 32:29.89 | + 2:16.40 |
8 | 10 | Ешлі Мулман | ПАР (RSA) | 32:37.60 | + 2:24.11 |
9 | 13 | Жульєтт Лабу | Франція (FRA) | 32:42.14 | + 2:28.65 |
10 | 9 | Еліза Лонго Боргіні | Італія (ITA) | 33:00.89 | + 2:47.40 |
11 | 20 | Сара Джиґанті | Австралія (AUS) | 33:01.60 | + 2:48.11 |
12 | 15 | Лія Кірхман | Канада (CAN) | 33:01.64 | + 2:48.15 |
13 | 14 | Ліза Кляйн | Німеччина (GER) | 33:01.97 | + 2:48.48 |
14 | 22 | Керо-Енн Кануель | Канада (CAN) | 33:07.97 | + 2:54.48 |
15 | 19 | Омер Шапіра | Ізраїль (ISR) | 33:15.84 | + 3:02.35 |
16 | 12 | Олена Омелюсик | Білорусь (BLR) | 33:21.41 | + 3:07.92 |
17 | 8 | Емма Норсґор Йорґенсен | Данія (DEN) | 33:50.18 | + 3:36.69 |
18 | 23 | Анна Шеклі | Велика Британія (GBR) | 34:13.60 | + 4:00.11 |
19 | 24 | Юлі Ван де Велде | Бельгія (BEL) | 34:23.49 | + 4:10.00 |
20 | 18 | Катріне Олеруд | Норвегія (NOR) | 34:33.38 | + 4:19.89 |
21 | 17 | Крістін Маєрус | Люксембург (LUX) | 34:34.13 | + 4:20.64 |
22 | 21 | Ері Йонаміне | Японія (JPN) | 34:34.97 | + 4:21.48 |
23 | 16 | Маргаріта Вікторія Гарсія | Іспанія (ESP) | 34:39.96 | + 4:26.47 |
24 | 11 | Анна Пліхта | Польща (POL) | 34:56.95 | + 4:43.46 |
25 | 25 | Масомах Алі Зада | Збірна біженців (EOR) | 44:04.31 | + 13:50.82 |
- ↑ Cycling Road Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ а б Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). UCI. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Olympic Road Cycling at Tokyo 2020: Top Five Things to Know. Tokyo2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Tokyo 2020 Olympic Games individual time trial routes revealed. Cycling News. 10 October 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Cycling (Road) Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Результати (PDF). літні Олімпійські ігри 2020. Omega SA. 28 липня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.